04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10-Г +380 44 227 83 78 info@recpc.org
  • English
Ресурсоефективність – запорука зростання Вашого бізнесу

Глобальна програма інновацій та мереж у зеленій хімії

Глобальна програма інновацій та мереж у зеленій хімії

Роки

2023-2028

Мета проєкту

Розширення використання підходів зеленої хімії до стійких органічних забруднювачів (СОЗ), ртуті та мікропластиків шляхом нарощування кадрового потенціалу та трансферу інновацій, а також створення глобальної мережі зеленої хімії

Компоненти проєкту

  • Інноваційна та інклюзивна мережа зеленої хімії для розбудови потенціалу
  • Програма акселерації зеленої хімії
  • Альтернативи зеленої хімії для СОЗ, ртуті та мікропластику з метою масштабування та тиражування

Роль Центру РЕЧВ

Центр РЕЧВ є національним партнером та виконавцем проєкту в Україні

Про проєкт

Виробництво небезпечних за своєю природою матеріалів відбувається в усьому світі, особливо в країнах, що розвиваються. Ці хімічні речовини виробляються внаслідок прив’язки до певних існуючих технологій та помітних початкових витрат на впровадження зелених хімічних альтернатив, доступних у країнах із розвиненою економікою.

Метою Стокгольмської конвенції є зменшення використання та утворення стійких органічних забруднювачів (СОЗ), прагнучи до їхньої ліквідації. Станом на 2019 рік Стокгольмську конвенцію підписали 182 країни, в т.ч. Україна. СОЗ, які використовуються, наприклад, при виготовленні текстильних і килимових виробів, у будівельній і металообробній галузях, з урахуванням масштабів виробництва, мають великий потенціал до заміни на альтернативні речовини, що відповідають принципам зеленої хімії.

Метою Мінаматської конвенції є захист здоров’я людей та довкілля від антропогенних викидів ртуті та ртутьвмісних сполук. Станом на 2017 рік конвенцію подписали 128 країн (Україна ще її не ратифікувала). Конвенція містить положення, що стосуються всього життєвого циклу ртуті, включно з контролем та скороченням для низки продуктів, процесів та галузей, де ртуть використовується або виділяється. Конвенція також стосується безпосереднього видобутку ртуті, її експорту та імпорту, безпечного зберігання та утилізації у вигляді відходів. Оскільки ртутні батареї все ще використовуються у всьому світі і, зокрема, в Україні, існують значні можливості для масштабованої заміни для досягнення цілей конвенції.

У 2017 році ЮНІДО розпочало глобальну ініціативу щодо впровадження підходів та технологій зеленої хімії. У червні 2020 року Глобальний екологічний фонд (ГЕФ) затвердив концепцію проєктної пропозиції ЮНІДО “Глобальна програма інновацій та мереж зеленої хімії” (Greenchem) для подальшої розробки повномасштабного проєкту. 

Існують фінансові, нормативні, організаційні та культурні бар’єри, що перешкоджають широкому впровадженню зеленої хімії. Також є регуляторний ризик переходу на новий процес, попередні інвестиції для випробування нових процесів і хімікатів, вартість переналагодження існуючих процесів та попередній інвестиційний бар’єр при впровадженні нових речовин та інструментів. Більше того, додаткові виявлені бар’єри включають:

  • брак інформації про наявність альтернатив та рішень у зеленій хімії;
  • брак прикладів комерційно успішних рішень у сфері зеленої хімії;
  • обмежені зв’язки між постачальниками рішень зеленої хімії та промисловістю;
  • недостатня обізнаність із принципами зеленої хімії;
  • висока вартість впровадження для малих та середніх підприємств.

Підприємці у сфері зеленої хімії стикаються з багатьма проблемами, зокрема з прибутковістю та фінансовою безпекою в перші роки діяльності, труднощами із забезпеченням приладами та лабораторними приміщеннями, а також із перешкодами в регулюванні хімічних речовин та хімічних процесів. Жінкам доводиться натикатися на особливі обмеження та притаманні їм системні бар’єри, включно з обмеженими можливостями для залучення в проєкти, утруднений доступ до спеціальних технічних знань та управлінської підготовки, а також загалом обмежені можливості для жінок.

Довідково

Що таке зелена хімія?

Зелена хімія – це розробка хімічних продуктів і процесів, які скорочують або усувають використання чи утворення небезпечних речовин. Підходи зеленої хімії застосовуються протягом усього життєвого циклу хімічного продукту, включно з його розробкою, виробництвом, використанням та остаточною утилізацією.

  1. Уникати утворення відходів, де тільки можливо.
  2. Сприяти розвитку “атомної економіки” (максимізувати ефективність виробництва –  методи синтезу треба вибирати таким чином, щоб усі використані в процесі матеріали були максимально переведені у кінцевий продукт).
  3. Методи синтезу слід обирати так, щоб використовувані та синтезовані речовини були якомога менш шкідливими для людини і довкілля.
  4. Розробляти безпечні, не шкідливі речовини. Хімічні продукти повинні бути розроблені таким чином, щоб виконувати бажану функцію, мінімізуючи при цьому свою токсичність.
  5. Використовувати відновлювані джерела сировини.
  6. Контролювати процеси синтезу у режимі реального часу, щоб мінімізувати або унеможливити утворення небезпечних речовин.
  7. Сприяти розвитку безпечної хімії, тобто використовувати безпечні форми речовин, щоб запобігати виникненню хімічних аварій, включно з вибухами, пожежами і викидами у довкілля.
  8. У хімічних процесах використовувати безпечні розчинники та допоміжні речовини.
  9. Застосовувати енергозберігаючі хіміко-технологічні процеси. Якщо це можливо, методи синтезу повинні здійснюватися при температурі й тиску довкілля.
  10. Уникати або скорочувати виробництво похідних речовин.
  11. Застосовувати каталітичні процеси, оскільки вони сприяють мінімізації обсягів відходів. Каталітичні реагенти (максимально селективні) є кращими за стехіометричні.
  12. Створювати такі речовини та продукти, які після використання розпадаються на нешкідливі  і не накопичуються у природі.
  • Запобігає забрудненню на молекулярному рівні
  • Це філософія, яка застосовується до всіх галузей хімії, а не до окремої хімічної дисципліни
  • Застосовує інноваційні наукові рішення до реальних екологічних проблем
  • Сприяє скороченню джерел забруднення, оскільки запобігає його утворенню
  • Зменшує негативний вплив хімічних продуктів і процесів на здоров’я людини та довкілля
  • Зменшує, а іноді й усуває небезпеку від існуючих продуктів і процесів
  • Розробляє хімічні продукти та процеси так, щоб зменшити їхню внутрішню небезпеку