04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10-Г +380 44 227 83 78 info@recpc.org
  • English
Циркулярна економіка, ресурсоефективність, зелена хімія

ЗЕЛЕНА ХІМІЯ: ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ НОВИХ ПРОДУКТІВ

27 вересня 2023 р. у рамках Міжнародної конференції з хімії, хімічної технології та екології, присвяченій 125-річчю КПІ ім. Ігоря Сікорського, відбувся семінар “ЗЕЛЕНА ХІМІЯ: ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ НОВИХ ПРОДУКТІВ” за програмою GreenChem (Глобальна програма інновацій та мереж у зеленій хімії).

З вітальним словом розпочала семінар Тетяна Донцова (завідувачка кафедри технології неорганічних речовин, водоочищення та загальної хімічної технології хіміко-технологічного факультету НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”), наголосивши, що висвітлення питань зеленої хімії та просування її як науки є дуже актуальним в умовах сьогоднішнього дня, бо “Все людство має дбати про покращення екологічного буття”. 

Ларс Ратьєн – менеджер GreenChem із Центру зеленої хімії та зеленої інженерії Єльського університету (США) – ознайомив учасників із Програмою GreenChem, її цілями та трьома компонентами, країнами-учасницями тощо. Він наголосив, що хімія присутня в нашому повсякденному житті, а тому й наслідки її застосування відчутні для довкілля (як-от забруднена вода,  виснаження ресурсів, нераціональне використання хімікатів для максимального збільшення прибутків, накопичення пластикових відходів, аварії на хімічних заводах, процеси та матеріали, що спричиняють зміну клімату). “Зелена хімія має добрі наміри. Це певна рамка, яка намагається переосмислити хімію, хімічні процеси, щоб скоротити використання небезпечних речовин, а також переосмислити хімічну промисловість загалом. Зелена хімія дбає про відновлюваність і нетоксичність товарів вжитку; зелена хімія – це невід’ємний інструмент для сталого майбутнього людства”, – констатував доповідач.  

Олександр Хохотва – експерт із хімічного менеджменту Центру РЕЧВ – розповів про принципи зеленої хімії та їхню роль у формуванні екологічно безпечного довкілля та виробничих умов. До основних принципів, реалізація яких дозволяє найбільше вплинути на екологічну та виробничу безпеку, відносяться вибір більш безпечної сировини, створення безпечних, нетоксичних продуктів, створення продуктів, які є нестійкими у довкіллі та можуть розкладатися – цим уникається їх накопичення. Значно підвищується безпечність виробництва, якщо максимально уникати використання розчинників або мінімізувати їхню кількість.
Олександр зауважив, що неперервний аналітичний контроль виробничого процесу дозволяє в режимі реального часу стежити за перебігом процесів і запобігти забрудненню та утворенню небезпечних відходів, а не просто виміряти об’єми після їхнього утворення. Також спікер наголосив, що хімічне забруднення довкілля, яке ми спостерігаємо сьогодні, зумовлене використанням протягом десятиліть низки хімічних сполук, які ми нині класифікуємо як стійкі органічні забруднювачі (СОЗ). “Завдання із підвищення екологічної безпечності виробництва є комплексним і найбільшою мірою реалізується при впровадженні принципів зеленої хімії протягом усього життєвого циклу продукту”, підсумував свій виступ О. Хохотва.  

Бранко Дуньїч – директор Центру чистого виробництва у Сербії – ознайомив учасників із принципами хімічного лізингу, який вже давно використовується у Європі та світі і є інноваційною бізнес-моделлю у використанні хімічних речовин на підприємствах, фермах, господарствах тощо. Суть хімічного лізингу проста – споживач замовляє для своїх цілей у постачальника не певну кількість хімічних речовин, а послугу/функцію та подальше обслуговування (наприклад, із фарбування, удобрювання, очищення, змащування тощо). Такий спосіб допомогає раціонально використовувати хімікати, бо правильно зроблений розрахунок використання хімічних речовин на одиницю площі, ваги, чи обсягу товару не тільки унеможливлює закупівлю зайвих хімікатів, але й заощаджує кошти. “Від застосування моделі хімічного лізингу отримують переваги і постачальник послуги, і її споживач”, – наголосив Бранко Дуньїч.

Про впровадження курсу із зеленої хімії у навчальну програму розповіла Людмила Вретік – професорка кафедри хімії високомолекулярних сполук хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Думки про курс зеленої хімії виникли в університеті 10 років тому, бо вже тоді на побутовому рівні з’явилися терміни “зелені технології”, “зелені розчинники”, “зелена хімія”. Людмила Вретік сказала, що відлуння “зеленої” термінології було, а розуміння цих термінів –  ні, що і спонукало фахівців університету до змін у програмах хімічного факультету. Ще вона додала:”Українське суспільство досі недостатньо поінформоване про підходи та принципи зеленої хімії, в Україні бракує фахівців із цієї тематики, особливо підручників, бо найфаховішими та добротними джерелами є англомовні посібники”. 

“Від теорії до практики” – так називався виступ Дмитра Бідюка, співзасновника брендів FoodBIOPack (засонований у 2018 році) та REКAVA. Вже із самих назв обох брендів стало зрозумілим про основний напрям діяльності компанії – виготовлення біорозкладного паковання та переробка використаної кавовової макухи. Дмитро розповів, як REКAVA налагодила процес виготовлення біорозкладного одноразового посуду та унікальних декоративних аромасвічок у біорозкладних ємностях – все це робиться із переробленої кавової гущі. Такий досвід є дуже цікавим і корисним, адже, якщо мільйони споживачів віддаватимуть перевагу екологічному пакованню та екопродуктам, то це сприятиме поліпшенню стану довкілля. “REКAVA – це український малий бізнес із великою соціальною місією”– таким є девіз компанії.

Захід був відкритим для всіх учасників Міжнародної конференції з хімії, хімічної технології та екології, присвяченій 125-річчю КПІ ім. Ігоря Сікорського. Також до семінару долучилися експерти та дослідники, які працюють над питаннями, пов’язаними з хімічним сектором, зеленою хімією, промисловістю, циркулярною економікою, охороною довкілля з центральних та місцевих органів влади, підприємств, експертних організацій, бізнес-асоціацій, громадських організацій, освітніх та науково-дослідних установ.

Загалом учасники проявили неабияку зацікавленість до розкритої тематики семінару, про що свідчив інтерактивний розділ заходу із численними запитаннями до спікерів. 

До онлайн-заходу долучилося майже 190 учасників, жінок – 70%, чоловіків – 30%.

Відеозапис заходу можна подивитися тут.

Семінар організовано Центром ресурсоефективного та чистого виробництва у партнерстві з Центром зеленої хімії та зеленої інженерії Єльського університету (США) в рамках проєкту ЮНІДО “Глобальна програма інновацій та мереж у зеленій хімії” (GreenChem), який фінансується Глобальним екологічним фондом (ГЕФ).