16 грудня 2020 року відбулася національна конференція «Екомодернізація української промисловості: від ресурсоефективності до циркулярної економіки». Це знакова подія як для проєкту Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) «Сприяння адаптації та впровадження ресурсоефективного та чистого виробництва шляхом створення і роботи Центру більш чистого виробництва в Україні», так і для самого Центру ресурсоефективного та чистого виробництва (Центр). Проєкт виконувався в Україні з 2013 до 2020 року і був покликаний сприяти ефективнішому та раціональнішому використанню ресурсів у промисловості, підвищенню конкурентоздатності українських підприємств та зниженню навантаження на довкілля.
Захід висвітлив дві дуже важливі та взаємопов’язані між собою теми – впровадження концепції ресурсоефективного та більш чистого виробництва (РЕЧВ) і моделі циркулярної економіки (ЦЕ) – які відіграють важливу роль у формуванні екологічної та економічної політики будь-якої країни. Фактично, тема першої дискусійної панелі стала підґрунтям для другої.
Конференція традиційно розпочалася привітальними словами, з якими виступили шановні та поважні особи від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Швейцарського бюро співробітництва (Посольство Швейцарії в Україні), Представництва Європейського Союзу в Україні, Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку.
Першою зробила промову пані Пріска Депнерінг, заступниця директора Швейцарського бюро співробітниця, Посольство Швейцарія в Україні. «Завдяки концепції чистого виробництва, економії всіх ресурсів і зменшенню шкідливих викидів стає зрозуміло, як Ваше виробництво можна зробити більш екологічним. І ця ефективність у світі вже доведена», – зауважила пані Пріска. Також вона згадала яскравий приклад про досвід співпраці Центру із цукровим заводом у Житомирській області, на якому було виконано технічне обстеження та впроваджено низку ресурсоефективних рішень, завдяки яким заводу вдалося за рік зекономити понад 550 тис. євро. «Такі історії успіху дуже яскраво ілюструють переваги від впровадження концепції РЕЧВ та мотивують інші компанії долучатися до цього процесу. Важливо, те, що це завод в Україні – не в Швейцарії, чи Австрії, чи десь інде. А це означає, що РЕЧВ реально працює в Україні і переваги від його впровадження очевидні і дуже відчутні», – акцентувала пані Пріска.
Олена Колтик, директорка Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міндовкілля, зауважила, що циркулярна економіка – це не тільки питання правильного поводження з відходами, це побудова бізнес-процесів та ухвалення управлінських рішень.
Хлое Алліо, керівниця відділу економічного співробітництва, енергетики, інфраструктури та навколишнього середовища, Представництво Європейського Союзу в Україні, у своїй привітальній промові повідомила, що у березні 2020 року Єврокомісія ухвалила План цій з циркулярної економіки, яка є одним із елементів «зеленого» курсу розвитку держави. Як зауважила пані Хлое: «Значна частина викидів парникових газів у всьому світі пов’язана із виробництвом, споживанням та утилізацією основних ресурсів. Зменшити ці викиди можна лише змінивши нинішні підходи до лінійної моделі економічної діяльності, в основі яких лежить процес постійного видобутку сировини та виробництва продукції, на противагу циркулярній, де продукція знову повертається у замкнений цикл на повторне використання або перероблення». Вона закликала всіх звернути увагу на всесвітню стратегію декарбонізації та долучитися до виконання її завдань.
Підсумовуючи попередні слова та висловлюючи подяку команді Центру за роботу у проєкті UNIDO, виступила пані Петра Швагер, керівниця відділу енергетичних технологій та промисловості Департаменту енергетики Директорату з питань енергетики та довкілля UNIDO. Вона згадала про багаторічне становлення Центру, про перші кроки та сьогоднішні здобутки, якими Центр має право пишатися. «Що стосується циркулярної економіки, то ми повинні розуміти, що коли ми подовжуємо життєвий цикл продукту через його повторне використання, ми маємо змогу зекономити до 85% енергії, яка використовується для виробництва цього продукту», – додала пані Петра.
Загалом усі спікери відзначили значущість звітної події та роль Центру у допомозі українським підприємствам стати більше ресурсоефективними та сталими у своєму розвитку.
У панельній дискусії №1 «Ресурсоефективність – шлях до розвитку промисловості» виступили: Бранко Дуньїч, головний технічний радник проєкту UNIDO, Андрій Ворфоломеєв, директор Центру ресурсоефективного та чистого виробництва, представники промислових підприємств, з якими Центр співпрацював впродовж років, Олександр Хохотва, доцент кафедри екології та технології рослинних полімерів Інженерно-хімічного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Представники підприємств поділилися досвідом співпраці з Центром. Про фінансові механізми стимулювання впровадження заходів із ресурсозбереження виступили 2 представники АБ «УКРГАЗБАНК» Ярослав Крупко та Кирило Павшук та експерт з фінансування та політики енергоефективності у проєкті UNIDO/GEF UKR IEE «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України» Сергій Поровський. Про роботу Фонду декарбонізації, який стимулюватиме підприємства до модернізації, розповіла Тамара Буренко, заступниця начальника управління низьковуглецевого розвитку Держенергоефетивності.
Виступи у першій панельній дискусії були об’єднані спільною думкою – кожне промислове підприємство, незалежно від його розміру та сфери діяльності, повинне обрати для себе єдиний вектор для розвитку і це – ресурсоефективність.
Між двома панельними дискусіями учасникам конференції було запропоновано переглянути відео про 8-річне виконання проєкту UNIDO та діяльність Центру в Україні.
Панельну дискусію №2 «Циркулярна економіка як інструмент для покращення бізнесу» відкрила Вікторія Коваленко, державна експертка з ресурсоефективності в промисловості Директорату промислової політики та стимулювання розвитку регіонів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Вона висловила подяку Центру за багаторічний вклад у впровадженні ресурсоефективності на вітчизняних промислових підприємствах та розповіла про основні завдання, які ставить перед собою Міністерство щодо впровадження принципів циркулярної економіки в Україні. «Команда Центру робить важливу роботу, яка сприяє ефективному та раціональному використанню ресурсів, підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств та зниженню навантаження на довкілля», – зауважила пані Коваленко. «Ми підтримуємо діяльність Центру та вважаємо, що ресурсоефективність у поєднанні з циркулярною економікою дозволять підприємствам прискорити перехід до «зеленої» економіки і забезпечить досягнення Цілей сталого розвитку».
Тетяна Чернявська, в.о. менеджера проєкту, яка працює у відділі з питань ресурсоефективності у промисловому секторі UNIDO, поділилася дуже цікавою, змістовною та яскравою презентацію. Вона розповіла про фінансовану Європейським Союзом програму EU4Environment. Спочатку пані Тетяна поділилася з усіма учасниками основною інформацією про цю програму. Отже, програма EU4Environment стартувала у січні 2019 та триватиме 4 роки, її бюджет становить трішки більше за 20 млн євро, вона виконується у 6-ти країнах Східного партнерства, її впроваджують 5 основних організацій (Організація з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), ООН з промислового розвитку, ООН з навколишнього середовища, Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) та Світовий банк). Кінцевою метою та акцентом програми є реалізація переваг для громадян та захист довкілля. Програма має 5 складових компонентів, Україна виконує компонент 2 «Циркулярна економіка та нові можливості зростання». В межах свого компоненту Україна повинна виконати такі завдання: впровадження РЕЧВ та циркулярної економіки, утилізація відходів (в межах цього завдання – картування відходів для громад), та сприяння створенню єдиного ринку зеленої продукції, який передбачає застосування методології «Екологічного сліду продукції» як однієї з можливих схем екологічного маркування для експортних галузей, орієнтованих на ринок ЄС. Пані Чернявська озвучила досить песимістичний результат дослідження від Комісії Ланцет з питань глобального психічного здоров’я та сталого розвитку, сказавши, що «Насправді в усьому світі найбільше людських смертей спричинено шкідливими та вбивчими наслідками від екологічного забруднення, аніж від традиційних летальних хвороб». Саме тому важко переоцінити роль ЄС у розгортанні ініціатив та створенні програм для покращення довкілля та клімату на всій планеті.
Слід зазначити, що перед кожною панельною дискусією учасникам пропонувався опитувальник із кількох запитань. Він допоміг зрозуміти організаторам, що учасники заходу добре поінформовані в питаннях ресурсоефективності та циркулярної економіки.
Людмила Мусіна, координаторка співробітництва UNIDO в Україні, ознайомила учасників з передумовами та перспективами переходу до циркулярної економіки в Україні. Як зазначила модераторка панелі, пані Людмила вже роками є «перекладачем мови проєктів технічної допомоги в Україні». У своїй презентації вона розповіла про 3 ключові стратегії для ЦЕ, еко-інновації та діджиталізацію, як інструментарій ЦЕ, назвала рекомендації для урядів країн тощо. Її виступ містив безліч корисної законодавчо-регуляторної інформації, яка, безумовно, стане у нагоді для всіх учасників конференції.
Не менш цікавими були виступи Світлани Берзіної, президентки Всеукраїнської громадської організації «Жива планета», експертки проєктів EaP GREEN та EU4Environment із впровадження сталих публічних закупівель, та Дениса Базілевича, співорганізатора Платформи «Industry4Ukraine». Пані Світлана дуже розлого розповіла про Ecolabel як інструмент підтримки переходу до моделі циркулярної економіки, а пан Денис ознайомив присутніх із роботою спільної платформи для новітнього індустріального розвитку CIRCULAR4INDUSTRY.
На завершення другої панельної дискусії досвідом про вирішення питання з відходами меблевого шпону на виробництві поділилася Оксана Кулеба, співвласниця ТзОВ «MODUS».
Варто зазначити, що всі презентації та виступи спікерів були дуже змістовними, актуальними, яскравими та емоційними. Градус зацікавленості в учасників тримався аж до кінця 4-годинного онлайн-марафону. Це є найкращою оцінкою належної ретельної підготовки до заходу як його організаторів, так і всіх спікерів, включно з ведучою та двома модераторами.
Із роллю ведучої конференції зразково впоралася експертка з комунікації та популяризації РЕЧВ Катерина Романова. Також професійною була робота обох модераторів – генерального директора Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслава Биковця та національної координаторки програми EU4Environment в Україні Олени Маслюківської.
Конференція відбулася на платформі Zoom і в ній взяли участь понад 100 учасників, серед яких були представники міністерств, міжнародних та національних організацій, промислових підприємств України, фінансових установ, університетів, неурядових організацій тощо. За гендерною сегрегацією жінки становили 43%, чоловіки, відповідно, 57%. Read More
12 листопада 2020 року відбувся запланований онлайн-захід “Ресурсоефективність промислових підприємств у Східному регіоні”, який був покликаний ознайомити його учасників із практичними аспектами впровадження ресурсоефективності у Східному регіоні, вказати на особливості роботи у регіоні, а також проінформувати про онлайн-освіту для сталого розвитку і сталого бізнес-процесу на підприємствах МСБ тощо.
5 листопада 2020 року відбувся онлайн-захід “Ресурсоефективність промислових підприємств у Західному регіоні”.
Висвітлення результатів діяльності Центру ресурсоефективного та чистого виробництва відбулося 16 жовтня 2020 року на IV екологічному “Еко Форумі – 2020” (форум тривав з 15 до 17 жовтня включно) у виставковому центрі “Козак-Палац” (м. Запоріжжя). 
24-25 вересня відбувся 2-денний онлайн-семінар на тему “Перероблення відходів у легкій промисловості” (виготовлення взуття та одягу).
07 серпня 2020 р. відбувся онлайн захід “Вплив COVID-19 на українські виробничі підприємства та допомога у відновленні нормальної роботи”. Формат події (презентація та загальна дискусія) передбачав виступи основних доповідачів згідно порядку денного та залучення всіх учасників до загального обговорення. 
Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) оголошує конкурс на здобуття П’ятої всесвітньої премії з Хімічного лізингу. Метою премії є визнання досвіду, інноваційних підходів та ідей, пов’язаних із хімічним лізингом та схожими бізнес-моделями, в основі яких лежить ефективне управління хімічними речовинами.